Черкаси

Люди, які змінюють місто. Людмила Фіть

Співзасновниця громадської організації «Книжковий маестро» Людмила Фіть знайома з багатьма відомими українськими письменниками. Саме вона організовує в Черкасах зустрічі з сучасними авторами та книговидавцями. Про нетипову викладачку університету, яка своєю енергією спонукає черкащан читати сучасну літературу – у наступному інтерв’ю «Громадського ТБ: Черкаси».


Інформація про Людмилу Фіть:

• співзасновниця Громадської організації «Книжковий маестро»
 кандидат наук із соціальних комунікацій
 працює на кафедрі видавничої справи, редагування та теорії інформації Черкаського національного університету ім. Богдана Хмельницького, доцент

Інформація про ГО «Книжковий маестро»:

Заснована у 2012 році.

Місія: відродити роль книги у розвитку суспільства через популяризацію вітчизняної книговидавничої продукції, познайомити студентську молодь із вітчизняними видавцями та письменниками, жити цікавим, насиченим, непередбачуваним життям.

Діяльність організації: «Книжковий маестро» проводить зустрічі з сучасними письменниками та книговидавцями, організовує різноманітні акції та книжкові аукціони.

Заплановані заходи на осінь 2016 року:

– раз на тиждень програма «Новинки» від Людмила Фіть на радіо SunFish;
– зустріч з письменницею Галиною Вдовиченко;
– презентація книжки братів Капранових «Забудь-річка»;
– 2 лекції в рамках проекту «Мозковий штурм»;
– підготовка до літературного фестивалю.

Команда: Антоніна Захарченко, Марина Сухенко, Аліна Тимченко, Катерина Федоренко, Тетяна Ярош, Євгеній Мальзам, Світлана Устименко, Юрій Гайворонський, Катерина Рець та студенти.

– Чому Ви пов’язали своє життя з книжками та вирішили викладати видавничу справу?

– Тут немає якихось підґрунть, що я все життя мріяла про це, хоча я завжди багато читала з дитинства. Я закінчила факультет української філології Черкаського національного університету, ще рік викладала перед аспірантурою українську мову, потім 5 років писала дисертацію з журналістики на тему «Тематичні відхиленні в структурі тексту», однак для мене це було надзвичайно важко і я не зовсім розуміла, про що я пишу. Тому я змінила і тему, і керівника та зайнялася книговидавничою історією Черкас. І не тому, що я хотіла це дослідити, просто мені мій керівник дисертації сказав: «Людо, або ми досліджуємо, коли з’явилися перші видавництва в Черкасах, або нічого не пишемо». Тому вибору в мене не було, і я почала над цим працювати. А потім мене запросили на спеціальність «Видавнича справа». Так я пов’язала життя з книжками.

– Чому ви створили Громадську організацію «Книжковий маестро»?

– Мені здається, що всім людям, які прагнуть щось створити, нудно сидіти вдома, і вони шукають вихід енергії. Я просто мала чимось займатися.

– Що ви найбільше любите у цій справі?

– Найцінніше для мене – спілкування з людьми, яких запрошуємо, і відчуття, що я знайома з братами Капрановими, Максимом Кідруком, Юрієм Макаровим, Сергієм Жаданом, Іваном Малковичем. Я можу до них звернутися і по телефону, і у Facebook за порадою. І коли я бачуся з ними на Книжковому арсеналі чи у Львові на форумі видавців – оце величезний кайф, коли ти з ними вітаєшся і тебе впізнають, у тебе питають «як справи?» Для мене це світлі люди, в яких за плечима не просто багаж – вони з іншого світу, в них своя галактика. І мені в кайф підключатися до цієї галактики. І це не те щоб кумири, просто вони відкривають для мене інший світ.

Однак, зазвичай, я не отримую задоволення після проведення зустрічей у Черкасах – це робота і це важко. Моя команда 2 тижні працює над підготовкою зустрічі. Це величезна робота кожен день. І моя сім’я мені постійно каже: «Мама, в тебе не вимикається телефон – май совість». Однак, я отримую задоволення, коли повен зал або коли зал неповний, але є класне енергетичне спілкування. Потім ти весь вечір у такій ейфорії, що «відкрився» письменник і прийшли «його» люди.

– Що найцікавішого було за ці роки діяльності «Книжкового маестро»?

– Найбільше нам запам’ятався книжковий аукціон. Ми розуміли, що робимо таке вперше – продаємо на аукціоні книжки з підписами відомих людей. І ми боялися, що раптом трапиться така ситуація, що виставимо лот, а покупці не знайдуться. А ми ж не можемо зганьбитися. Тому я роздала власні гроші студентам і сказала – торгуйтеся, але майте совість! Також було цікаво, коли нам дав книжку свою Андрій Куликов (співзасновник Громадського радіо, ведучий програми «Свобода слова» на ICTV – прим. редакції) і сказав: «Я розумію ваші реалії – хто там буде торгуватися за мою книжку? Тому Ви мене наберіть по телефону і я буду торгуватися». В результаті ми так торгувалися, що книжку купив хтось інший. І взагалі всі книжки розійшлися, це був успіх. Мої гроші витрачені не були.

– Як «Книжковий маестро» Вас змінив?

– Як змінив мене? Ну, я підозрюю, що змінив… Зараз поясню. Моє улюблене місто – Барселона. Я там була один раз і дуже хочу повернутися. Там я себе відчуваю собою і там можна бути таким, як хочеш. Можливо, «Книжковий маестро» мені дає впевненість у собі і, відповідно, на мене важче впливати. Наприклад, я можу ходити без макіяжу на роботу, на зустрічі – це моя внутрішня свобода. І тут є прямий взаємозв’язок з діяльністю «Книжкового маестро». Організовуючи різні заходи, я бачу, що своєю роботою змінюю людей. Мені говорять: «Слухай, ми почали читати». Моє найближче оточення з кожною зустріччю розширюється і я бачу, що є багато людей, які прочитали твори письменників, які приїздили в Черкаси саме завдяки «Книжковому маестро». Тоді я розумію, що мій світ став світом ще когось.

– Якщо б запропонували переїхати до Барселони – переїхали б?

– Переїхала б. Мені вже не так і мало років і, можливо, я шкодую, що з самої молодості не робила те, що хочу. Зараз вже сформувався певний шаблон, якою я повинна бути. Наприклад, коли ти доцент університету, ти не маєш права ходити у рваних джинсах. У всіх вже є стійкий стереотип. Коли ми вперше знайомилися з Сергієм Проскурнею, він мені сказав: «Люда, я б ні за що не повірив, що в тебе академічна робота». Я постійно намагаюся вийти з цих ось рамок, в які ставлять мене люди. І переїхавши в іншу країну, мені здається, що у мене не буде ось цих рамок і я будувала б своє життя так, як хочу. Поки що багато енергії іде на протидію оточенню.

– Як відреагували ваші колеги на те, що ви займаєтеся громадською діяльністю?

– Для мого академічного оточення це несподівано. У мене завжди запитують – яка тобі від того фінансова користь? Коли я стояла цілий день на фестивалі у Холодному Яру або на ГайдаFest, продавала книжки, мої знайомі, які знають, хто я і що я, підходили і найперше запитували: «Вирішила підзаробити?» І я навіть нічого не пояснювала, просто кивала. У нас така свідомість – коли викладач університету став і почав продавати (в принципі, будь-що), то реакція буде: ого, як це вона?.. що це сталося?.. І ще років би 5 тому я це не змогла би зробити. Але зараз я досить впевнена в собі. І це мені дав «Книжковий маестро».

– Одна з місій «Книжкового маестро» – жити непередбачуваним життям? Що це для вас?

– Я і мої дівчата з «Книжкового маестро» – не такі, як усі. В якому плані? Ну, от, наприклад, нам захотілося зробити театральний конкурс для шкіл – і ми «підірвали» усі школи, ми поставили на вуха усе місто і зробили театральний фестиваль. Тобто постійно у тебе в голові крутяться якісь ідеї, ти періодично одну якусь висмикуєш – і потім все твоє життя направлене на її втілення. Багато у команді дівчат, які все літо їздять автостопом по Україні. Це теж шалене непередбачуване життя – ти не сидиш на місці, тобі постійно щось хочеться робити.

– «Книжковий маестро» проводив заходи і на ГайдаFest, і на фестивалі нескореної нації. Чому вирішили приєднатися до фестивалів?

– Це завжди вихід із зони комфорту. Моє оточення в житті й у Facebook – це один світ, де усі майже такі, як я. А на таких заходах бачиш інше: до нас боялися підходити. Було кілька випадків, коли діти підходили, брали книжку у руки, розгортали її, то батьки істерично кричали: «Не трогай книжку!». Я не знаю, чому так. Можливо, батьки думали, що дитина ту книжку порве чи якось неадекватно з нею буде поводитися. Також ми були в шоці, коли до нас підходили люди і запитували, чому в нас немає книжок російською мовою. Моя подруга, коли у нас питали: «Не підкажете, де можна купити книгу російською мовою?», не розгублювалася і одразу відповідала: «У Росії». Ми не очікували такого. Також випадково почули розмову між чоловіком і жінкою, і жінка сказала: «Я не буду купувати книжку українською мовою». Цим ми побачили цей масштаб «бєдствія». І ми зрозуміли, що потрібно бути на всіх заходах. Для нас дуже важливо не відриватися від реальності, а говорити з людьми.

Читайте також: У Черкасах вперше відбувся «ГайдаFest»У Черкасах вперше відбувся «ГайдаFest»

Усі заходи «Книжкового маестро» проводяться власними силами організаторів та волонтерів. Організація не має меценатів, тож потребує фінансової підтримки з боку черкащан, які люблять читати.  Якщо хочете допомогти проекту, напишіть Людмилі: https://www.facebook.com/profile.php?id=100002364903025 Також було б чудово, якби готелі, ресторани та кафе міста долучилися до розміщення відомих сучасних письменників, які приїжджають до Черкас в рамках заходів «Книжкового маестро».

 

 

Хочеш домогти? Стань другом!