Mist

2°C

Черкаси

«Начиналось все как-то из далека. Где-то стреляли, казалось, что все так и останется. А потом снаряды пролетали все ближе и ближе. Ночью бомбежки, шум и гам. Дрожали окна от взрывов, становилось страшно ночевать: лечь и, не дай Бог, не проснуться. Были мысли: а может мы следующие?», – розповідає Максим Рижевол.

Вівторок, 30 червня 2015 00:00

Тікаючи від війни. Патріоти

«Война началась, когда со Славянска колона пришла в Донецк. В один момент все пропало, на улицах не стало ни кого. Так страшно стало за город, и обидно, что не смогли все это уберечь», – розповідає переселенець Олександр Лавріненко.

«Тут в Черкасах здійснилася моя мрія. Я нарешті відкрила своє приватне підприємство з організації свят» – говорить переселенка зі сходу Вікторія Фещенко. Вона разом з чоловіком Валерієм та двома дітьми переїхала з Ясинуватої Донецької обл., тільки-но там почалася війна. Сидіти склавши руки на новому місці вони не могли: потрібно далі жити та за щось годувати сім’ю. Валерій спочатку влаштувався працювати охоронцем, а потім став аніматором. Разом із дружиною вони  організовують дитячі дні народження, співають на корпоративах та  проводять весілля.

Понеділок, 01 червня 2015 00:00

Тікаючи від війни. Пустити коріння

Коли на Донбасі почалися активні бойові дії, родина Сергієнків разом із 3-ма дітьми переїхала з Луганська до Черкас. Їм довелося залишити нову квартиру, на яку вони витратили всі свої заощадження.

Вони завжди були українцями, за що неодноразово чули погрози й прокльони в свій бік. Їм різали шини, за те «що багато язиком за Україну казали». Боячись за життя своїх дітей-близнюків, вони сіли в авто й втекли з буремного Слов'янська.

Хочеш домогти? Стань другом!